Мета: ознайомлення педагогів із поняттям і симптомами професійного вигорання; підвищувати знання педагогів ДНЗ із питань збереження та зміцнення їхнього професійного здоров’я, сприяти особистісному й духовному зростанню педагогічних працівників.

Хід семінару – практикуму

з елементами тренінгових вправ.

Привітання.

Мета: зняття емоційного напруження, сприяти згуртуванню групи.

          Кожен учасник називає своє ім’я та прикметник, який починається з тієї ж літери, що й ім’я.  Наприклад: Олена – охайна, Юля – юна тощо.

Вправа: «Продовж речення»

Мета:  дати настановлення на позитивний зміст реалізації людини як педагога, сприяти створенню доброзичливої, творчої атмосфери в педагогічному колективі.

      Завдання: продовжити речення «Якби я не була педагогом, я….»

Відповіді учасників:

• Була б домогосподаркою.
• Стала економістом.
• Вирощувала  б квіти.
• Була б секретарем, тощо.

Інформаційне повідомлення

«Поняття та симптоми  синдрому професійного вигорання»

          Професійне вигорання – це синдром, що розвивається на фоні хронічного стресу, постійних навантажень. Це синдром психічного і фізичного виснаження, що характеризується низькою самооцінкою, негативним ставленням до роботи, втратою інтересу й зацікавленості до дітей, колег, близьких.

        Термін «професійного вигорання» ввів американський психіатр Фрейденбергер у 1974 році для характеристики психічного стану здорових людей, котрі інтенсивно спілкуються з клієнтами, пацієнтами, постійно перебувають в емоційно перевантаженій атмосфери при наданні професійної допомоги. Це – люди, які працюють у системі «людина -  людина»: лікарі, юристи,  педагоги, психологи, психіатри та ін. При цьому симптоми синдрому вигорання на думку більшості дослідників, не відрізняються чіткою специфікою і можуть варіювати від легких поведінкових реакцій (дратливість, втомленість під кінець і навіть на початку робочого дня, тривожність тощо) до психосоматичних, невротичних, психотичних розладів.

       Професія педагога – одна з тих,де синдром професійного вигорання найпоширеніший. Тому дуже важливо своєчасно виявити свій негативний настрій, який може призвести до стресу.

        У психології є три підходи до визначення синдрому 2професійного вигорання»

    Перший підхід визначає професійне вигорання як стан фізичного, психічного та емоційного виснаження, викликаного довготривалим перебуванням в емоційно перевантажених ситуаціях спілкування.

    Другий підхід розглядає професійне вигорання як двовимірну модель, що складається, по-перше, з емоційного виснажена, а по друге – з погіршеного ставлення до інших, а іноді й до себе.

    Але найпоширеніший третій підхід, в якому синдром професійного вигорання вивчається як трьохкомпонентна система, що складається з емоційного виснаження, погіршення ставлення до інших та редукції власних особистісних досягнень.

     Тому психологи радять кожному знаходити свій спосіб виходу зі стресової ситуації. Найкращою профілактикою синдрому професійного вигорання є зміна виду діяльності кожні  п’ять – сім років або місця роботи кожні п’ять років. А якщо це не можливо – знайти себе хобі.

        Вправа «Асоціації»

Мета: сприяти створенню доброзичливої атмосфери; розвивати в учасників здатність розуміти і відчувати себе та інших.

Запитання до педагогів: які асоціації викликає у вас слово «робота»?

Афоризмотерапія.

Завдання для педагогів: Пригадати афоризми, приказки, прислів’я про роботу.

• Хочеш їсти калачі, не сиди на печі.
• На роботу з радістю,а з роботи з гордістю
• На роботу, як на свято.
• Зроби діло – гуляй сміло.
• Бджола мала, а й та працює
• Без труда нема плода.
• Діло майстра величає!
• Не місце красить людину, а людина місце.
• Під лежачий камінь вода не тече.
• Хто в роботі, той і в турботі.
• Чесне діло роби сміло!
• Як дбаєш, так і маєш.
• Ніхто не пожне міцної слави від будь- якого покликання, якщо працю за цим покликанням не вважатиме за найсолодшу, більшу від самої слави втіху. (Г.Сковорода)

Методика «Синдром вигорання у професіях системи «людини-людина»

Інструкція. Вам пропонується 22 твердження стосовно відчуттів і переживань, пов’язаних із роботою. Будь ласка, прочитайте уважно кожне твердження і вирішить, чи почуваєтеся ви так стосовно роботи.

      Якщо у вас не було такого відчуття, у бланку для відповідей позначте позицію 0 – ніколи, якщо було – вкажіть, як часто трапляється. Для цього напроти питання поставте бал, що відповідає частоті виникнення того чи іншого відчуття.

Варіанти для педагогів.

1. Я почуваюся емоційно виснаженим.

2.Наприкінці робочого дня почуваюся вичавленим лимоном.

3.Я почуваюся втомленим, коли прокидаюся вранці і мушу йти на роботу.

4.Я добре розумію, що відчувають мої діти та колеги, і використовую це в інтересах справи.

5.Я спілкуюся зі своїми дітьми формально, без зайвих емоцій, і намагаюся звести спілкування з ними до мінімуму.

6.Я почуваюся енергійним та емоційно піднесеним.

7.Я вмію знаходити правильне рішення в конфліктних ситуаціях.

8.Я відчуваю пригніченість і апатію.

9. Я можу позитивно впливати на продуктивність роботи моїх дітей та колег.

10. Останнім часом я стала більш черствим у ставленні до тих, із ким працюю.

11.Як правило, оточуючі мене люди багато вимагають від мене  і маніпулюють мною.    Вони біль втомляють ніж радують мене.

12. У мене багато планів на майбутнє, і я вірю в їх здійснення.

13.У мене все більше життєвих розчарувань

14.Я відчуваю байдужість і втрату інтересу до багатьох речей, які радували мене раніше.

15. Іноді мені дійсно байдуже, що відбувається з деякими з моїх дітей та колег.

16. Мені хочеться усамітнитися і відпочити від усього й від усіх.

17.Я можу легко створити атмосферу доброзичливості та співпраці, спілкуючись  із своїми дітьми  та колегами.

18. Я легко спілкуюся з людьми незалежно від їх статусу і характеру.

19. Я встигаю зробити багато.

20. Я відчуваю себе на межі можливостей.

21. Я багато чого ще зможу досягти в житті.

22. Іноді діти та колеги перекладають на мене тягар своїх проблем та обов’язків.

Обробка та інтерпретація результатів

Ключ.

Рівень професійного вигорання визначається за таблицею рівнів вигорання.

Емоційне виснаження розглядається як основна складова професійного вигорання і характеризується заниженим емоційним фоном,байдужістю або емоційним перенасиченням

Деперсоналізація зростання залежності від людей, зростання негативізму, цинічності настановлень і почуттів.

Редукція особистих досягнень полягає в тенденції до негативного оцінювання себе, своїх професійних досягнень та успіхів, негативізм щодо службової гідності і можливостей.

      Вправа «Відро сміття»

Мета: формувати здатність адекватно сприймати стан іншого, вміння керувати своїми емоціями.

Перед кімнати ставлять відро для сміття. Учасники мають змогу поміркувати, навіщо відро для сміття і чому його треба постійно випорожняти.

Уявить собі життя без такого відра: коли сміття поступово заповнює кімнату, стає неможливим дихати, рухатися, люди починають хворіти. Те – саме відбувається з почуттями (образ, страх).

   Я пропоную всім викинути у відро для сміття старі непотрібні образи, гнів, страх тощо.

Для цього на аркушах напишіть ваші негативні почуття: я ображаюсь на.., я серджуся на..

     Вправа «Закінчити речення»

Мета: вдосконалювати комунікативну культуру педагогів.

Завдання: учасникам пропонують продовжити фразу

Я люблю…

Мене радує..

Мені сумно, коли..

Я гніваюся, коли..

Я пишаюся собою, коли…

Робота в командах «Забезпечення емоційного комфорту педагогів»

Мета: активізувати готовність до групової взаємодії

Матеріал: світлини, журнали, ватмани, ножиці, фломастери, кольоровий папір.

Завдання: Група ділиться за принципом «2 професії,які подобаються педагогам»

Ведучий пропонує групам створити загальну картину на тему «Збереження емоційного комфорту вдома і на роботі»

• 1-ша команда: забезпечення емоційного комфорту на роботі.
• 2-га команда: забезпечення емоційного комфорту вдома після роботи.

    Вправа: «Побажання на долоні».

Мета: сприяти підвищенню оптимізму учасників заняття.

Ведучий пропонує кожному з учасників на аркуші папаперу обвести контур долоні і підписати її так,щоб педагога могли всі впізнати

Малюнок долоні передається по колу, і кожен учасник пише комплімент, аж поки малюнок не повернеться назад до господаря.

Підсумок: чи приємно отримувати компліменти від колег? Який із компліментів вас вразив або сподобався?

Історія для роздумів «Притча про двох мандрівників»

     Двох мандрівників мучила спрага, і нарешті, діставшись до поселення, вони отримали по півсклянки води.

     Один із подорожніх сприйняв, що склянка наполовину повна, подякував і залишився задоволений

     Інший же сприйняв, що склянка наполовину порожня й образився,що йому не налили повну склянку.

Дивилися двоє в одно вікно:

Один угледів саме багно.

А інший – листя, дощем умите.

Блакитне небо і перші квіти.

Побачив другий – весна давно!

Дивилися двоє в одно вікно.

  Підсумок: кожній людині важливо навчатися звертати увагу на позитивні моменти життя і вміти бути ввічливими за них.

     Негативне запитання «За що?» бажано перетворювати на позитивне «Для чого7». – - - Для чого у моєму житті з’явилась та чи інша ситуація?

• Які висновки я маю з неї зробити?
• Чого я повинен у цій ситуації навчатися?

додатки

Хочеш їсти калачі, не сиди на печі.

На роботу з радістю,а з роботи з гордістю

На роботу, як на свято.

Зроби діло – гуляй сміло.

Бджола мала, а й та працює

Без труда нема плода.

Діло майстра величає!

Не місце красить людину, а людина місце.

Під лежачий камінь вода не тече.

Хто в роботі, той і в турботі.

Чесне діло роби сміло!

Як дбаєш, так і маєш.

Ніхто не пожне міцної слави від будь- якого покликання, якщо працю за цим покликанням не вважатиме за найсолодшу, більшу від самої слави втіху. (Г.Сковорода)

Я люблю…                                                                           

Мене радує..

Мені сумно, коли..