Старовинний Бахмут, ніби ключ журавлів,

Пропливає, тривожачи вічність.

Славних прадідів дух зберегти він зумів

І зберіг праслов’янське обличчя.

Старовинний Бахмут, надломивши печаль,

Що вросло у віки полиново,

Обновив на обличчі своєму печать,

Посміхнувсь і зацвів калиново.

Старовинний Бахмут кожним змахом крила

Дорівнятися хоче до птиці.

І задивиться мрійно цей дивний корал

У піднесене небо із ситцю.    

                                                   С.А. Решетова

                       Малюнковий вернісаж - "Улюблений куточок мого міста!!!"